SUBSCRIBE TO OUR
NEWS AND ANNOUNCEMENTS.

ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ
НОВИНИ І АНОНСИ

"Трудове законодавство походить з 60-х років минулого століття і значною мірою не відбиває сучасних реалій та викликів, з якими стикаються сьогодні роботодавці і працівники, - вважає адвокат, член палати податкових консультантів Людмила Звєрєва. - Тому воно вже давно вимагає змін, які відобразили б сучасні реалії".

Верховна Рада в черговий раз зробила спробу лібералізувати трудове законодавство, ухваливши в першому читанні законопроект, який прибирає цілий ряд формальностей при визначенні умов праці. На думку уряду, який розробив законопроект, це дозволить підприємствам більш оперативно реагувати на реалії ринку і ефективно управляти персоналом. Однак є великі побоювання, що після його ухвалення працівники будуть сильно понижені в правах, а роботодавці отримають практично необмежену владу. "Апостроф" з'ясовував, що насправді пропонується в законопроекті.

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5388, розроблений Кабінетом міністрів, який спрямований на дерегуляцію трудового законодавства.

Оскільки документ стосується таких дражливих для суспільства питань, як умови роботи і працевлаштування, він традиційно викликав запеклі суперечки.

Профспілки більше не питатимуть

Головна з пропонованих законом змін стосується регулювання умов праці робітника, в тому числі таких істотних, як тривалість робочого дня, понадурочні роботи, робота у вихідні дні, тривалість і розклад відпусток тощо. Після прийняття закону всі ці умови можна буде встановлювати не на основі трудового законодавства, колективного договору чи правил внутрішнього розпорядку підприємства, а за допомогою індивідуального трудового договору між працедавцем і робітником. При цьому скасовується необхідність узгодження істотних умов праці з профспілками.

На думку Людмили Звєрєвої, нічого страшного в таких новаціях немає: "Скорочення кількості випадків, коли роботодавець повинен погоджувати свої дії з профспілкою, не призведе до тотального порушення прав працівників. Наприклад, сьогодні в законі існує норма про те, що роботодавець повинен узгоджувати з профспілкою графік відпусток. Проте практично невідомі випадки, коли б навіть на тих підприємствах, де профспілки активно працюють, вони не погоджували графік відпусток. Тому, якщо прибрати цю норму, нічого в реальності не зміниться. Тільки зменшиться кількість паперової тяганини".

Противники закону, в свою чергу, звертають увагу на те, що для роботодавця знімається необхідність узгоджувати не лише графіки відпусток, але й звільнення, тривалість робочого дня, застосування надурочних робіт, час перерви та інші набагато більш суттєві питання. Наприклад, законопроєкт пропонує чітко встановити лише один загальний для всіх вихідний день - неділю. А другий вихідний і те, на який день тижня він припадає, стає предметом письмового договору між працівником та роботодавцем.

При цьому критики зазначають, що трудові договори не складаються окремо для кожного робітника. Це завжди типові договори, які розробляються підприємством, і по суті є договорами приєднання, в яких робітник не може нічого змінити. Тож, якщо людині потрібна робота, вона вимушена буде підписувати запропонований роботодавцем договір, навіть якщо в ньому містяться норми, які суттєво обмежують її права.

Особливо це може бути критичним у невеличких містах і селищах, в яких знаходяться містоутворюючі підприємства - шахти, гірничо-збагачувальні комбінати, електростанції тощо. В таких населених пунктах ринок праці практично відсутній. Тому сьогодні "творчість" роботодавців-монополістів стримується лише галузевими профспілками і законом. І якщо закон прибере ці бар’єри, то умови договорів, які запропонують своїм робітникам ці підприємства, можуть стати набагато жорсткішими.

"Під виглядом дерегуляції трудових відносин уряд хоче протягти звуження прав працівників, - вважає колишній депутат і член комітету з питань соціальної політики та праці Верховної Ради Андрій Павловський. - Він пропонує підмінити визначені законом гарантії договірними стосунками між роботодавцем і робітником. Зрозуміло, що робітник не може протистояти роботодавцеві. Саме тому в усіх європейських країнах закони про працю прописують таким чином, щоб створити незначну перевагу саме для працівників, як слабшої сторони. Натомість цей закон спрямований на те, щоб задовольнити забаганки роботодавців".

Головною особливістю пропонованого порядку встановлення суттєвих умов праці є його гнучкість і мобільність. Це дасть підприємствам можливість, якої вони зараз позбавлені, - оперативно маневрувати робочою силою.

Зараз умови праці регулюються Правилами внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) підприємства. Щоб внести зміни до цього документу, необхідно узгодити їх із профспілкою, провести загальні збори трудового колективу. Після цього треба ознайомити з новою редакцією ПВТР всіх працівників, включно з тими, яких внесені зміни не стосуються. Через це на великих підприємствах процес може тривати місяцями.

"В той же час потреби виробництва часом вимагають оперативних змін трудового розпорядку, виходячи з поточних обставин (наприклад, при запровадженні карантину), - говорить Людмила Звєрєва. - Тож законопроєкт пропонує спростити процедуру. Після остаточного ухвалення закону роботодавець отримає можливість запровадити зміни трудового розпорядку на підставі договорів з кожним співробітником, не залучаючи до процесу профспілки і працівників яких ці зміни не стосуються".

Таким чином, за задумом законодавців, роль профспілок у захисті прав працівників буде значно знижена. Проте, на думку Людмили Звєрєвої, панікувати робітникам не варто: за них заступиться держава.

"На кожну дію є протидія, - говорить експерт. - Працівники, права яких порушені, можуть звернутися до Державної служби з питань праці (Держпраці), яка дуже оперативно виїздить на перевірки за скаргами для встановлення і виправлення порушень. Тож роботодавець не зможе безкарно встановити, наприклад, 12-годинний робочий день, звільнити жінку у відпустці по догляду за дитиною чи порушити інші встановлені законодавством права працівників".
Більше мобільності, менше гарантійОкрім цього, законопроєкт вводить ще ряд змін. Зокрема він значно розширює і спрощує застосування строкових трудових договорів.

"Це відповідає конвенціям Міжнародної організації праці і дозволить зробити трудові відносини простішими і зручнішими для працівника і роботодавця, - говорить Людмила Звєрєва. - Сьогодні на ринку праці спостерігається тенденція до гнучкості. Робітники і підприємства відходять від встановлення постійних умов праці на невизначений термін. Це дозволяє працівникам бути більш мобільними, а роботодавцям більш оперативно підбирати персонал відповідно до поточних потреб".

Пропонується змінити також положення КЗпП, які стосуються випробувального терміну, зокрема помітно скоротити список категорій працівників, щодо яких випробувальний термін не застосовується.

"Зі списку вилучено молодих спеціалістів, самотніх матерів, які виховують дітей до 14 років або дитину з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, звільнених в запас військовослужбовців, - говорить Андрій Павловський. - Це суттєво звужує права цих людей, які потребують суспільної підтримки".

Новації, запропоновані законопроєктом, мають як своїх прихильників, так і рішучих супротивників. Зокрема проти них рішуче виступив Глобальний союз профспілок IndustriALL, який представляє інтереси працівників в 140 країнах світу, зайнятих в гірничодобувній, енергетичній та переробних галузях.

"Законопроект нівелює баланс прав та інтересів між роботодавцем і профспілкою, - вважає член виконавчого комітету IndustriALL і міжнародний секретар Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України Леся Семеняка. - Крім того, ряд положень законопроектів в поточній редакції може привести до порушення прав людини і ліквідації ряду основних трудових прав".

"Україна має відмовитися від антиробітничої реформи законодавства і діяти відповідно до міжнародних конвенцій у сфері праці, ратифікованих Україною, і угодою про асоціацію між Україною та ЄС, - заявив заступник генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан. - Ми закликаємо українських законодавців при внесенні змін до чинного законодавства звернутися за консультацією та допомогою до експертів Міжнародної організації праці, щоб у співпраці з соціальними партнерами забезпечити повне дотримання основних міжнародних трудових стандартів і норм".

А, щоб підтвердити власну рішучість добиватися змін в законопроєкт або взагалі відмови від його прийняття, профспілки анонсували на 7 жовтня (Всесвітній день боротьби за гідну працю) масові акції протесту.

Детальніше: https://tinyurl.com/5hxmktmm

ukУкраїнська