ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ
НОВИНИ І АНОНСИ

На нашем обзорном вебинаре «Crowe_Tax_Talks: Практика по тесту деловой цели» 4 августа  мы, среди прочего, разобрали свежую судебную практику по деловой цели, разумной осмотрительности и налогообложению в спорных операциях. Виталий Смердов и Дмитрий Михайленко осветили следующие кейсы.
Верховний Суд у своєму рішенні від 27.07.2021 у справі № 816/356/17 оцінював наявність ділової мети в операціях компанії пов’язаних із придбанням послуг зі складання документації з ТЦУ. Рішення винесено не на користь платника податків, оскільки документація підготовлена після 01.10, тобто крайньої дати подання звіту з ТЦУ, який по ідеї обґрунтовується в документації. Нас, чесно кажучи, збентежила така позиція, але оскільки, це позиція Верховного Суду (далі – ВС), ми не можемо не попередити про неї. ВС при цьому розумно відповів, що ділова мета передбачає спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст активів платника, а також створення умов для такого приросту в майбутньому. Однак не обов’язково, щоб економічний ефект спостерігався негайно після здійснення операції. Не виключено, що він настане в майбутньому, більше того, в результаті об’єктивних причин такий ефект може не наступити взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним з варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Наступний кейс «Мекопрінт Україна» був розглянутий Житомирським окружним адміністративним судом від 15.03.2021 у справі № 240/17391/20 на користь платника податків і стосується ділової мети компанії. Суд дійшов наступних висновків.
Сама по собі збитковість реалізації продукції (зокрема, нижче собівартості) не є безумовною підставою для визнання такої діяльності негосподарської, якщо є об’єктивні причини для цього (зокрема, такою причиною є знаходження підприємства на стадії запуску), що в довгостроковій перспективі передбачає нарощування продуктивності і прибутковості. Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 07.03.2019 р. та від 12.05.2020 р. у справі № 0870/6956/12. На цій підставі Суд виніс рішення на користь платника податків.
І третє рішення знову від Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/31415/18 про прояв розумної обачності при виборі контрагента, яким ми хочемо поділитися з вами. Підтвердження правомірності та обґрунтованості сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на покупця товарів (робіт, послуг). Підприємницька діяльність здійснюється суб’єктом господарювання на власний ризик, а потім у господарських правовідносинах учасники повинні проявляти розумну обачність, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Із належної податкової обачності, як законної передумови отримання податкової вигоди, випливає, що сумлінним платникам податків необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка підтверджує прояв розумної обачності при виборі контрагента.
У зазначеному рішенні, Верховний Суд дійшов висновку, що компанією оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання обумовленої операції, чим створювалася видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкової вигоди. І на цій підставі він зробив висновок, що належна обачність не була дотримана.

ukУкраїнська