ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ
НОВИНИ І АНОНСИ

Експертна група при Мінфіні продовжує вести активну роботу над проектами УПК. Сьогодні у фокусі УПК з питань трансфертного ціноутворення.
Знайомимо Вас з основними положеннями:
1) Зміни в ПКУ, що стосуються встановлення відповідності принципу витягнутої руки умов контрольованих операцій із сировинними товарами, поширюються на сировинні товари з 1 січня, з моменту, коли перелік таких товарів набрав чинності.
2) З ПКУ 23.05.2020 був виключений пп. 39.2.1.3, яким для контрольованих операцій з біржовими товарами встановлювався метод порівняльної неконтрольованої ціни, а діапазон цін встановлювався виходячи з цін на такі товари на товарній біржі. Наразі на такі операції поширюються загальні правила ТЦУ. Однак платник податків має право використовувати норму 39.2.1.3 до 31.12.2020, обґрунтувавши доцільність використання методу порівняльної неконтрольованої ціни.
3) Передача функцій разом з активами в процесі реструктуризації бізнесу є контрольованою операцією. При застосуванні правил ТЦУ до операцій з реструктуризації бізнесу необхідно користуватися Настановами ОЕСР.
Настанови використовували в його тлумаченні.
4) Платник податків при укладенні форвардного договору повинен надіслати повідомлення до податкової служби. Ціна фіксується на момент укладення договору, не поставки. Будь-які подальші зміни в договорі не мають значення для цілей застосування пп. 39.3.3.5, так як податкова служба керується інформацією, наданою платником податків з самого початку. А в законодавстві не передбачено механізму обліку та врахування подальних змін.
5) Укладення генерального (рамкового) договору на поставку сировинних товарів не виключає в подальшому підписання додаткових угод, які фіксують істотні умови. І кожну таку додаткову угоду для цілей пп. 39.3.3.5 (повідомлення податкової служби про укладення контракту) є самостійним договором.
6) Платник податків при здійсненні операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку Кабміну і передбачає несплату корпоративного податку, та / або не є резидентами країн, в яких вони зареєстровані, застосовує 30% коригування. У разі, якщо такий контрагент-нерезидент сплачує податки, незважаючи на організаційно-правову форму і включення до Переліку, фінансовий результат не збільшується на 30%. Свідченням сплати таким нерезидентом податкових зобов'язань є легалізована та перекладена українською мовою довідка про сплату податку.
7) У разі здійснення операцій з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена в перелік Кабміну і передбачає несплату корпоративного податку, та / або не є резидентами країн, в яких вони зареєстровані, через комісіонера, 30% коригування проводить комітент -резидент, а не комісіонер.
8) На платника податків, який здійснює неконтрольовані операції з нерезидентом з переліку Кабміну №480, і сума витрат при цьому підтверджується за цінами, відповідним принципу витягнутої руки, не поширюється 30% коригування фінрез. Примітним в цьому аспекті є кейс «Семенівська мануфактура», в якому висновок оцінювача було прийнято в якості обґрунтування з ТЦУ для цілей 30% -го коригування, за умови, що воно містило достатню аргументацію. КАС ВС від 29.01.2020 розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС в Чернігівській області у справі №620 / 1040/19 за позовом ПП «Семенівська мануфактура». Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Суди при оцінці факту підтвердження позивачем суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» повинні давати оцінку не тільки недолікам, які містяться в звіті, пов'язані з відсутністю в ньому опису діяльності компанії, опису структури управління платника податків, опису діяльності та стратегії ділової активності , а й оцінку факту економічного і порівняльного аналізу, обгрунтування вибору методу, який застосований для визначення відповідності умов угоди принципу «витягнутої руки».

Categories: Новини

ukУкраїнська