ПОДПИШИТЕСЬ НА НАШИ
НОВОСТИ И АНОНСЫ.

Тема: Новини бронювання військовозобов’язаних

Спікер: Катерина Скрипкіна

  1. Постановою КМУ від 07 вересня 2022 року № 1002 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану».

Кабмін передбачив можливість подовження на два місяці чинних відстрочок від призиву на військову службу для військовозобов’язаних.

  1. Чергові оновлення стосуються бронювання працівників аграрної сфери. Міністерство аграрної політики та продовольства України зазначає про уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних.

Статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»  встановлено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Тобто, до пропозицій повинні включатися військовозобов’язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях (далі – підприємства), які є виконавцями мобілізаційних завдань (замовлень).

До пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних необхідно додавати належне обґрунтування щодо виконання таким підприємством завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, національної економіки та населення з відповідним підтвердженням (дата та номер рішення органу виконавчої влади та місцевого самоврядування про встановлення (доведення) мобілізаційних завдань (замовлень), а також дата та номер укладеного договору щодо їх виконання тощо).

Пропозиції надсилаються підприємством до органу державної влади, іншого державного органу за відповідною сферою управління та за галузевою ознакою або у разі, якщо підприємство виконує завдання в інтересах такого органу (наприклад, укладений договір (контракт) або до обласної військової адміністрації за територіальним принципом. 

До підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), мобілізаційні завдання (замовлення) доводяться на підставі затверджених основних показників мобілізаційного плану і договорів (контрактів), що укладаються в порядку, передбаченому законодавством.

З метою перевірки наявності та стану договорів на виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємства подають копії листів обласних (районних) державних (військових) адміністрацій та Київської міської військової адміністрації про підтвердження доведення безпосередньо до підприємств або через органи місцевого самоврядування мобілізаційних завдань (замовлень) та укладення договорів.

Також Міністерство аграрної політики та продовольства України нагадало перелік тих осіб, які не підлягають бронюванню.

 

3. Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкти щодо мобінгу на роботі

Спікер: Катерина Скрипкіна

У розрізі даного питання була надана коротка характеристика двох закопроєктів № 5748 та № 5749.

Законопроєктом № 5749 передбачаються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП), зокрема, вказаним законопроєктом пропонується доповнити КпАП статтею 173-5 «Мобінг (цькування)».

Даною нормою передбачається відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) без надання визначення, що необхідно розуміти під «мобінгом», де за вчинення таких дій вперше передбачається відповідальність у розмірі – від 100 до 150 нмдг або громадські роботи від 20 до 40 години.

Тоді ж як за вчинення таких дій повторно протягом року, або вчинення мобінгу групою відповідальність за мобінг складатиме – від 200 до 300 нмдг чи громадські роботи від 40 до 60 годин.

Наступним був розглянутий законопроєкт № 5748, який передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Цим закопроєктом передбачається доповнення КЗпП статтею 2-2 «Заборона мобінгу».

У цій статті міститиметься саме визначення мобінгу, наводитимуться його типові ознаки, визначатиметься, у яких формах може виражатися мобінг: психологічний, економічний тиск, створення напруженої, ворожої, образливої атмосфери.  Зокрема, під економічним тиском варто розуміти нерівну оплату за працю рівної цінності, безпідставне позбавлення частини виплат (премій, бонусів, тощо).

Під час аналізу цього закопроєкту також було зупинено  увагу на заходах правового захисту від мобінгу. А також відзначено, що цим закопроєктом передбачаються зміни до статті 38 КЗпП, згідно якої трудовий договір може бути розірваний за ініціативою працівника, якщо роботодавець чинив мобінг стосовно працівника або не вживав заходів дій стосовно його припинення.

Окрім цього передбачається доповнення до статті 40 КЗпП, згідно з яким роботодавець може розірвати трудовий договір з працівником-правопорушником, який вчиняє мобінг (цькування). Керівника зможуть звільняти за вчинення мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або не вжиття заходів щодо його припинення.

На закінчення надані короткі відповіді про порядок притягнення до відповідальності за мобінг, звернено увагу на проблемні питання щодо реалізації зазначених закопроєктів.

ru_RUРусский