ПОДПИШИТЕСЬ НА НАШИ
НОВОСТИ И АНОНСЫ.

Шановні панове!

 

Нещодавно, 07 липня 2022 року було прийнято ключову постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/3364/19 (справа «АТБ-маркет» проти ДПС). Правові висновки цього рішення суттєво зміцнюють позиції платників податків у податкових спорах про нереальність господарських операцій. До речі, зменшенням таких податкових ризиків, включаючи оцінку ризикових контрагентів, ми здійснюємо у межах податкових аудитів наших клієнтів.

Що стосується цієї справи, то ТОВ звернулось до суду з вимогою скасувати ППР, яким збільшено суми грошового зобов’язання зі сплати ПДВ, податку на прибуток та накладено штрафні санкції. Аргумент позивача – операції з контрагентами були реальними, що підтверджується договорами, первинними документами тощо. При цьому, під час вирішення питання про звільнення директорів підприємств-контрагентів позивача від кримінальної відповідальності за ст. 205 ККУ та прийняття відповідних ухвал, інформація, що міститься у протоколах їх допитів, судом не перевірялась, обставини щодо спірних господарських операцій не досліджувались, а отже немає підстав вважати операції нереальними.

Суд першої інстанції при ухваленні постанови не на користь платника податків вказав, що стосовно службових осіб контрагентів ТОВ відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину за ст. 205 ККУ. За інформацією протоколів допиту, посадові особи контрагентів позивача заперечували свою участь у фінансово-господарській діяльності цих підприємств. Отже, позивач не довів фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та вказав, що до винесення вироку у кримінальному провадженні протокол допиту особи під час досудового розслідування не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. Натомість, ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності директора контрагента позивача – не містить висновків щодо останнього. Врешті-решт, суд вказав, що не доведена нереальність операцій і задовольнив позов платника податків.

ДПС подала касаційну скаргу, в якій вказала, що суд не перевірив стан кримінального провадження щодо спірних операцій та не допитав посадових осіб контрагентів, зважаючи на наявність ознак фіктивності підприємств-контрагентів позивача. Отже, операції – нереальні.

Верховний Суд в ухвалі про передання на розгляд справи Великою Палатою вказав, що визнання пояснення / протоколу допиту директора контрагента доказом нереальності господарських операцій протирічить практиці ЄСПЛ. При цьому матеріали кримінального провадження не є належними та допустимими доказами нереальності операцій, якщо цим доказам не надана правова оцінка судом, що має вираження у вироку в такому кримінальному провадженні. В той час, факт наявності вироків не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність операцій, коли іншими доказами підтверджується реальність цих операцій.

Велика Палата Верховного Суду (далі – ВП ВС) не погодилась з твердженням ДПС:

«Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження відповідача, викладені в додаткових поясненнях до касаційної скарги, про те, що засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента) свідчить про фактичну відсутність у такої юридичної особи цивільної дієздатності, тобто одного з обов`язкових критеріїв визнання юридичної особи учасником податкових правовідносин <…>».

 

Слід сказати, що у такому разі є підстави у юридичної особи, посадову особу якої засуджено за ст. 205 КК, складати первинні та інші документи, що означає наявність статусу платника податків.

ВП ВС погодилась з висновком, що до постановлення вироку в межах кримінального провадження протокол допиту не може вважатися належним доказом в адміністративному судочинстві. При цьому, ВП ВС підтримала правильність зауваження адміністративного суду, що потрібно враховувати чи було оцінено та перевірено у кримінальному проваджені судом в ухвалах про звільнення від відповідальності посадових осіб контрагентів позивача інформації, що міститься в протоколах допиту. ВП ВС з приводу цього зауважує:

«При цьому апеляційний суд зауважив, що суд першої інстанції не врахував, що під час вирішення питання про звільнення вказаних директорів підприємств — контрагентів від кримінальної відповідальності та постановлення відповідних ухвал інформація, що міститься в протоколах їх допитів, судом не перевірялась, обставини щодо спірних господарських операцій не досліджувались.»

При цьому в ухвалах про звільнення від відповідальності посадових осіб контрагентів позивача просте згадування позивача, як зауважує ВП ВС: «не свідчить про наявність висновку щодо протиправної діяльності цього підприємства, а відтак відсутні будь-які юридичні наслідки для нього, що не дає підстав вважати, що ця ухвала стосується інтересів ТОВ «АТБ-маркет».»

Слід окремо зазначити, що ВП ВС відступила від правової позиції Верховного Суду України, викладену у постанові від 01 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14. ВП ВС вказала:

« … стаття 205 КК України охоплювала лише дефекти створення / придбання юридичної особи і вказувала на мету діяльності — прикриття незаконної діяльності. Однак ця норма не вказувала на наслідки такої діяльності для третіх осіб — тих, які мали (свідомо чи несвідомо) господарські відносини з підприємством, створеним з метою прикриття незаконної діяльності. Наслідки для третіх осіб мають кваліфікуватися окремо за наявності відповідного складу злочину в їх діях.

 

Ця стаття та інші норми чинного законодавства не містять положень про автоматичну незаконність усіх вчинених таким підприємством господарських операцій.»

 

«З огляду на те, що Верховний Суд України помилково поширив на податкові правовідносини норму статті 205 КК України, що має інший предмет регулювання, Велика Палата Верховного Суду визнає необґрунтованим висновок Верховного Суду України про те, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.»

Це означає, що таке підприємство може мати легальні господарські операції, підтверджені документами бухгалтерського обліку, з іншими суб’єктами.

Врешті-решт, касаційну скаргу ДПС залишено без задоволення.

З повагою,

Дмитро Михайленко, Managing Partner

Віталій Смердов,

Вікторія Власенко

ru_RUРусский