ПОДПИШИТЕСЬ НА НАШИ
НОВОСТИ И АНОНСЫ.

Тематичний вебінар розпочався зі вступного слова модератора – радника Crowe Mikhailenko – Андрія Духницького, який представив програму вебінару, яка складалася з наступних питань:

1) Авторські права на ПО: нюанси «очистки» IP прав в угодах з працівниками та підрядниками;

2) Moral rights: проблеми регулювання приватних немайнових прав в угодах IT-компаній;

3) Кримінальна и адміністративна відповідальність за порушення авторських прав та комерційної таємниці працівниками і ФОПами: практика застосування і «вузькі» місця в доведенні».

Також, було представлено учасникам спікерів, даного вебінару, після чого передав слово першому спікеру – Андрію Євкову.

Андрієм Євковим було охарактеризовано перше питання вебінару, а саме авторські права на ПО: нюанси «очистки» IP прав в угодах з працівниками та підрядниками. У межах цього питання спікером, було звернено увагу на наступні ключові моменти:

  1. Визначено приблизний перелік осіб, які беруть участь у розробці програмних продуктів та їх компонентів, зокрема такі, як: програмісти, тестувальники, художники, аналітики, автори текстів, сценаристи тощо. Також відзначено, що не всі ці суб’єкти можуть бути суб’єктами авторського права, а іноді можуть виконувати лише технічну роботу, яка за своєю сутністю не є творчою.
  2. Коротко охарактеризовано основні об’єкти інтелектуальної власності, та права, які виникають, у зв’язку з їх створення. Відзначено, що програмне забезпечення характеризується складною структурою об’єктів інтелектуальної власності, що створюються на різних етапах створення об’єктів ІВ у сфері ІТ;
  3. Визначено структуру взаємовідносин під час створення програмного забезпечення на замовлення, де виділено зовнішню та внутрішню сторону, у зовнішній стороні відносин беруть участь: замовниками та ІТ-компаніями, а у внутрішніх ІТ-компанії та особи, які здійснюють безпосередню розробку програм, і залучаються двома альтернативними способами, на підставі трудових контрактів, та на підставі цивільно-правових договорів (у структуру яких були включені і гіг-контракти);
  4. Охарактеризовано основні ознаки службового твору, на основі аналізу Закону України «Про авторське право і суміжні права» та Цивільного кодексу України. Наголошено, на такому, положенні ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», як такий твір створюється у порядку виконання службових обовязків відповідно до службового завдання чи трудового договору.
  5. Визначено, що первинним суб’єктом авторського права, згідно українського законодавства, є автор – фізична особа. Також визначено основні характеристики твору створеного у співавторстві, такі як: творча участь кожного із співавторів; роздільне чи нероздільне співавторство; спільні права з розпорядження об’єктом ІВ створеного у співавторстві.
  6. Встановлено, належність майнових прав на службове програмне забезпечення, на основі аналізу чинного законодавства України, зокрема, відзначено, що згідно ч. 3 ст. 440 ЦК України, майнові права на комп’ютерні програми та бази даних, створені у зв’язку з виконанням трудового договору належать юридичній чи фізичній особі-роботодавцю.

Аналогічно до цього майнові права на програмне забезпечення, створене на підставі цивільно-правових договорів – на замовлення – належать замовникові. При цьому з метою убезпечення своїх прав спікером рекомендовано здійснити окреме регулювання розподілу майнових прав на основі положень трудового договору чи цивільно-правової угоди, укладених між сторонами.

Наостанок спікер відзначив основні шляхи убезпечення прав замовника:

З працівниками:

  1. Питання належності прав на ПЗ врегулювати у трудовому договорі або в окремому цивільно-правовому договорі;
  2. У цих договорах вказати трудову функцію, яка прямо обумовлює створення ПЗ;
  3. Належне оформлення посадових інструкцій;
  4. Видача окремих службових завдань стосовно кожного проекту;
  5. Затвердження в межах компанії Положень про ІВ.

З підрядниками:

Належне оформлення договору із зазначення конкретного порядку розподілу прав на створений на замовлення твір.

Також надано рекомендацію стосовно необхідності підписання актів прийняття передачі кожного об’єкта створеного в ході виконання роботи.

Наступним спікером, була адвокатеса Тетяна Марєнкова, яка розглянула питання Moral rights: проблеми регулювання приватних немайнових прав в угодах IT-компаній.

Свою доповідь вона присвятила порівняльній характеристиці особистих немайнових прав ІВ, за законодавством України та зарубіжних країн.

Зокрема спікером було тезисно відзначено, що особисті немайнові права характеризуються своєю невідчужуваність за законодаством України, тоді ж як у Канаді чи Великій Британії від таких прав можна відмовитися.

Визначено строк охорони особистих немайнових прав: в Україні – 70 років після смерті автора, у Канаді – 50 років після смерті автора, у США – охорона припиняється – зі смертю автора,  у Франції така охорона є безстроковою.

Потім спікером основні елементи прав, що входять в особисті немайнові права автора, зокрема, такі як: права признання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на примірниках твору, тощо; забороняти при публічному виконанні згадувати свого імені, оскільки автор бажає бути анонімним; вибір псевдоніма і вимагання його використання замість справжнього імені; вимагання збереження цілісносі твору та протидія будь-якому перекручуванню твору та інше.

Також спікером коротко охарактеризовано, осіб, які можуть зареєструвати комп’ютерну програму в США, складові елементи права на обнародування твору та право на недоторканність твору та можливість його подальшої модифікації.

Зокрема наведено уривки договору, стосовно надання автором дозволу на модифікацію твору, з умовою повного збереження відомостей про його особистість (анонімність автора).

Останнім спікером даного вебінару став – Сергій Клюца, який у своїй доповіді зупинився на кримінальна и адміністративна відповідальність за порушення авторських прав, та зосередив свою увагу на аналізі законодавчих положень, що відображають цю проблематику, а також аналізі судової практики.

Зокрема Сергієм відзначено перелік складів злочинів та адміністративних правопорушень, об’єктом посягання яких виступають об’єкти ІВ.

Серед складів злочинів, наведений наступний перелік:

Незаконне відтворення, розповсюдження творів, у т.ч. комп’ютерних програм (ст.176 КК України);

Порушення права на винахід, корисну модель, раціоналізаторську пропозицію (ст.177 КК України);

Незаконне використання знака для товарів і фірмового найменування (ст. 229 КК України);

Незаконне збирання або використання комерційної або банківської таємниці (ст. 231 КК України) та інші статті.

Серед складів адміністративних правопорушень, найбільшу увагу приділено таким правопорушенням, як: порушення прав на інтелектуальну власність (ст.51-2 КупАП) та переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності (ст. 476 МК України).

Спікером також проаналізовано визначення «суттєвої шкоди» як підставу для розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності, у межах даного аналізу відзначивши, що згідно виправдовувального вироку у справі №442/5523/15-к від 07.07.2019 року суд встановив, що оцінювати під час визначення суттєвої шкоди необхідно ринкову вартість використання кожної одиниці товару, а не загальне право на використання товару правовласником в мережі Інтернет.

Сергій Клюца також відзначив, що притягнення до відповідальності за ст.476 МК України, згідно практики ЄСПЛ, здійснюється з  дотриманням презумпції невинуватості.

Також відзначено, що необхідною умовою притягнення до відповідальності за порушення прав ІВ є встановлення особи порушника та доведення його винуватості.

Окрім цього, спікером Сергієм Клюцою визначено, що згідно рішення Європейського Суду Справедливості у справі №С-597/19 від 17 липня 2021 року розміщення товару в трекерах являється порушенням авторських прав.

Вебінар завершився заключним словом модератора Андрія Духницького, який подякував всім за увагу, а також вказав, що на вебінарі, який відбудеться 01 вересня 2022 року будуть роглянуті питання стосовно врегулювання трудових правовідносини , підрядні та гіг-контракти з розробниками ПЗ, замовниками та роботодавцями, які є резидентами Дія-сіті, оскільки у межах вказаного вебінару дане питання не було повною мірою озвучене. Зважаючи на це всіх пристніх запросив приєднуватися до вебінару, що відбудеться 01 вересня.

 

Пост-реліз підготовлений

Паш Яриною

З повагою,

команда Crowe Mikhailenko

ru_RUРусский