SUBSCRIBE TO OUR
NEWS AND ANNOUNCEMENTS.

05.08.2022 року відбувся вебінар «Cтягення збитків з росії через ЄСПЛ (практичні аспекти)»

  1. На початку вебінару спікер Сергій Клюца наголосив на особливостях Європейського суду з прав людини як міжнародного судового органу.
  2. 22 березня 2022 року пленарне засідання Європейського суду з прав людини ухвалило резолюцію, яка підтвердила юрисдикцію Суду щодо будь-яких заяв проти російської федерації, якщо вони стосуються її дій, вчинених до офіційної дати виходу з Ради Європи, тобто 16 вересня 2022 року.

Звертаємо увагу, що в інтернеті міститься не правильний переклад зазначеної резолюції. В ньому сказано, що ЄСПЛ припиняє розглядати заяви подані до росії. Але це не так!

  1. Постанови Суду виконуються обов’язково і це передбачено ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в Україні відстрочення виплати компенсації становить 2-3 роки. Список перебуває в казначействі і виплачується в порядку черги.

Найбільше невиконаних рішень — у росії. Тому необхідно чекати поки в росії зміниться підхід розгляду таких рішень і вона почне виконувати свої зобов’язання. Однак краще чекати на виконання рішення, ніж не робити нічого.

Важливим є момент, що процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника.

  1. Ловіть прості кроки звернення до ЄСПЛ:
  • завантажити на веб-сайті ЄСПЛ формуляр;
  • заповнити формуляр, роздрукувати та підписати;
  • додати документи, що підтверджують подію, збитки та причинно-наслідкові зв’язки;
  • направити заповнений формуляр з доданими документами поштою в Суд.
  1. Однією з підстав відмови у розгляді заяви ЄСПЛ є те, що заявник не зазнав суттєвої шкоди. «Суттєва шкода» це оціночне визначення суду, тобто ЄСПЛ в кожній окремій ситуації оцінює це поняття на свій розсуд. А тому важливо в заяві чітко, детально описати завдану шкоду, ну і звичайно надати докази.  
  2. Зверніть увагу на наступну судову практику:
  • Викривлення фактів («Варбанов проти Болгарії»);
  • Звернення від іншої особи без довіреності («Drijfhout проти Нідерландів»);
  • Підробка наданих суду документів («Jian проти Румунії»);
  • Приховування важливої інформації по справі («Al-Nashif проти Болгарії»).
  1. Окупація — не втрата майна. Тобто, правочини вчинені на окупованій території щодо майна особи — не позбавляють її права власності.
  2. Можливі аргументи для подання заяви в Україні:
  • факт розірвання Україною дипломатичних відносин із росією;
  • припинення поштового сполучення з росією;
  • інформаційні повідомлення, у яких росія звинувачує в усіх руйнуваннях Україну та її «націоналістичні сили», підтримку військової агресії найвищим політичним керівництвом росії, факти нагородження військових із підрозділів, які вчиняли військові злочини в Україні;
  • факт внесення до КК РФ та КРФпАП норм про відповідальність за поширення неправдивих свідчень про армію росії та здійснення владних повноважень органами влади, дискредитацію використання збройних сил із метою захисту інтересів росії та притягнення до відповідальності як за такі порушеннями адвокатів, які вчиняють дії в інтересах клієнтів;
  • факт притягнення до відповідальності в Україні за взаємодію з рф.
  1. Відповіді спікера Сергія Клюци на запитання учасників вебінару:
  • Скільки часу потрібно не користуватись окупованим майном та як довести, що майном користуються окупанти? ( Відповідь: Окупація не позбавляє вас права власності. Доказами у доведенні факту користування вашим майном окупантами є – фото, відео з ютубу, сюжет з новин);
  • Чи можна подати заяву до ЄСПЛ на відшкодування невиплаченої з/п, в тому числі мобілізованими особами при зупиненні трудових відносин? (Відповідь: З/п — не є майном особи, чи можна вважати це обмеженням праці особи за українським законодавством – ні. Обов’язок виплати шкоди покладається на агресора, але це не передбачено Конвенцією, а ЄСПЛ розглядає рішення лише в межах Конвенції).
  • Чи можна відшкодовувати шкоду завдану рф юридичним особам? (Відповідь: Так, юридичні особи мають право на звернення до ЄСПЛ).
  • Чи можуть бути заяви до ЄСПЛ колективними ? ( Відповідь: Так, звернення можуть бути колективними).
  • Чи обов’язково пройти всі інстанції в Україні до подачі заяви в ЄСПЛ? (Відповідь: Так, суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби юридичного захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж шести місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні).

 

З повагою,

команда Crowe Mikhailenko

ru_RUРусский