SUBSCRIBE TO OUR
NEWS AND ANNOUNCEMENTS.

В минулій публікації ми говорили про процедури підтвердження якості будівельних матеріалів та конструкцій у минулому та про сьогоденні проблеми з таким підтвердженням.

В цій публікації ми воліли б спробувати простою та доступною мовою розповісти по модель відносин з підтвердження якості будівельних матеріалів та конструкцій, запровадження якої пов’язується із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку», який повністю набирає чинності з 01.01.2023, і яким імплементуються в законодавство України норми Регламенту ЄС 305/2011 щодо будівельної продукції.

Прийняття зазначеного Закону, який імплементує умови Регламенту, на думку депутатів повинне сприяти гармонізації національного законодавства з європейським, створенню умов для вільного пересування товарів та послуг на ринку, підвищенню безпеки та надійності будівель і споруд, запровадженню механізмів забезпечення взаємозв’язку нормативних вимог до інженерних і конструктивних систем будівель та будівельної продукції.

Розглянемо основні його новели та процедуру підтвердження якості.

Дія Закону поширюватиметься на будівельну продукцію, що вводиться в обіг або надаватиметься на ринку України, тобто на будь-який матеріал, виріб або комплект, що виробляється та вводиться в обіг для застосування протягом тривалого часу в будівлі або споруді, показники якого впливають на показники будівлі або споруди, пов’язані з основними вимогами до них.

Тож першим кроком в процедурі підтвердження якості буде визначити, чи відноситься продукт до будівельних матеріалів, виробів або комплектів — що потребують підтвердження якості відповідно до вимог цього закону, і вимогу закону до їх мінімальної якості.

Для того, щоб це зрозуміти, необхідно відповісти ствердно на такі питання:

1) Чи встановлюється продукція стаціонарно в будівлі чи споруді для застосування протягом тривалого часу?

2) Чи хоча б одна з характеристик продукції пов’язана з основними вимогами до будiвель і споруд (вони містяться в Законі України «Про будівельні норми»)?

3) Чи відноситься продукція до якоїсь з категорій будівельної продукції, затверджених Кабінетом Міністрів України (див. постанову КМУ від 28 квітня 2021 р. № 426)?

Якщо відповідь на ці питання «так» – на продукт вимоги закону поширюються.

Другий крок – визначаємо, чому має відповідати продукція. Вимоги до будівельної продукції міститимуть “регламентні технічні специфікації” – це національні стандарти для цілей застосування цього Закону, що є ідентичними відповідним гармонізованим європейським стандартам, європейські документи з визначення прийнятності та національні документи України з визначення прийнятності. Їх розроблення розпочнеться з 01.01.2023 року — саме в цей день набуде чинності Постанова КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1458 “Деякі питання надання будівельної продукції на ринку”.

Національні документи України з визначення прийнятності, прийняті національною організацією органів з визначення технічної прийнятності, та їх перелік будуть вноситись до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Мінрегіоном, протягом 30 календарних днів з дня їх прийняття. А основою для розроблення національних стандартів на будівельну продукцію та інших регламентних технічних специфікацій стануть вже основні вимоги до споруд.

Але якщо стандарт на певну продукцію взагалі відсутній (а таке іноді трапляється), як виробнику підтвердити відповідність?  В такому випадку виробник/імпортер буде звертатися до призначеного органу технічної прийнятності із заявкою про видачу висновку про технічну прийнятність.

Виробник та орган технічної прийнятності (визначена Мінрегіоном структура або структури — див.  Постанову КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1458) спільно прийматимуть рішення щодо того, який європейський документ з визначення прийнятності або національний документ підлягає застосуванню, а у разі їх відсутності — щодо доцільності спеціального розроблення національного документу України з визначення прийнятності. В результаті розгляду заявки виробник отримує висновок про технічну прийнятність.

Як вже зазначалося, система або системи оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції зазначатимуться у регламентних технічних специфікаціях. З часом якість будівельних матеріалів та конструкцій може змінюватися, тож за новим законом планується зобов’язати виробників/імпортерів здійснювати оцінку та верифікацію стабільності показників будівельної продукції, пов’язаних з її суттєвими експлуатаційними характеристиками, що має здійснюватися відповідно до однієї із систем оцінки та перевірки стабільності показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Наступним кроком є складення декларації показників, в яку вноситься інформація про показники будівельної продукції, визначені у стандарті чи висновку про технічну прийнятність.

Виробник шляхом складання декларації показників братиме на себе відповідальність за відповідність будівельної продукції таким задекларованим показникам. За відсутності об’єктивних ознак, що свідчать про протилежне, декларація показників, складена виробником, вважатиметься точною і достовірною.

Декларація показників складатиметься з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва — Постанова КМУ від 23 червня 2021 р. № 681.

У якості основи для декларування показників будівельної продукції виробник складатиме технічну документацію, що описуватиме всі елементи технології виготовлення та перевірки якості продукції, пов’язані із застосовною ним системою оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції. Виробник буде зобов’язаний зберігати технічну документацію та декларацію показників протягом 10 років після введення в обіг відповідної будівельної продукції.

Як виняток, за відсутності актів законодавства або будівельних норм, згідно з якими вимагається декларування суттєвих експлуатаційних характеристик, виробник може утриматися від складання декларації показників при введенні в обіг будівельної продукції, охопленої національним стандартом для цілей застосування цього Закону, якщо:

— будівельна продукція належить до продукції несерійного виробництва, виробляється згідно із застосовними вимогами та під наглядом осіб, відповідальних за безпечне виконання будівельних робіт згідно із законодавством (за одночасної наявності всіх трьох ознак);

— будівельна продукція виробляється на будівельному майданчику для застосування її у відповідній будівлі або споруді згідно із застосовними вимогами та під наглядом осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт згідно із законодавством за одночасної наявності обох ознак);

— будівельна продукція виробляється традиційним способом або у ході непромислового процесу способом, що забезпечує збереження об’єктів культурної спадщини, їх реставрацію або реабілітацію, збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць.

Наступним кроком виробник зобов’язаний буде нанести знак відповідності на будівельну продукцію або на етикетку, що кріпиться до неї, таким чином, щоб він був видимим, розбірливим та незмивним. У разі якщо це неможливо або невиправдано через характер продукції, знак відповідності наноситиметься на упаковку або на супровідні документи. Знак відповідності технічним регламентам наноситиметься лише на ту  будівельну продукцію, щодо якої виробником складена декларація показників.

У разі необхідності забезпечення точності, надійності та стабільності задекларованих показників будівельної продукції виробник буде зобов’язаний проводити випробування зразків будівельної продукції, що введена в обіг або надається на ринку, вивчати та (за потреби) підтримувати облік скарг, фактів виявлення невідповідної продукції та її відкликань, а також інформувати розповсюджувачів будівельної продукції про такий моніторинг та його наслідки.

Обов’язки виробників будівельних продуктів за цим законом:

  • Скласти декларацію показників та нанести знак відповідності
  • Зберігати технічну документацію та декларацію показників 10 років
  • Забезпечити дотримання задекларованих показників
  • Нанести на продукцію позначення типу, партії або серійного номера чи будь-якого іншого елемента, що дає змогу ідентифікувати
  • Зазначити своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку та контактну поштову адресу на продукції, її пакуванні чи супровідній документації
  • Дотримуватися вимог ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”
  • Вжити коригувальних заходів для приведення будівельної продукції у відповідність із задекларованими показниками, якщо зафіксовано відхилення.

Ринковий нагляд за правильністю маркування будівельних виробів та їх якістю здійснюватиме  Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ).

А відповідальність?

Передбачена Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким вже створено інструмент  примусу для дотримання таких обов’язків шляхом запровадження дієвого контролю за дотриманням правил на ринку (ст. 44), що включає в себе:

1) перевірку характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертизу (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включатимуть:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

д) усунення формальної невідповідності (див. ст. 28 Закону)

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Гарантією дотримання виробниками та імпортерами вимог до якості будівельним матеріалів та виробів стане відповідальність, до якої притягатимуться порушники, у вигляді штрафів на особу, яка ввела продукцію в обіг, за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Наведемо приклади розповсюджених порушень та розміри відповідних штрафів:

  • введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик –102 000 – 340 000 грн;
  • введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам – 51 000-102 000 грн;
  • недодержання умов зберігання продукції, яка розповсюджується, що призвело до небезпечності продукції – 34 000 – 68 000 грн;
  • невиконання чи неповне виконання рішення про вжиття корегувальних заходів – 34 000 – 102 000 тис;
  • невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення показу продукції — 34 000 грн;
  • недопущення до перевірок – 170 000 грн.

Сподіваюся, ви погодитеся зі мною, що до запровадження оновлених правил визначення якості будівельних матеріалів та конструкцій з 01.01.2023 року, запуску на його підставі дієвого механізму ринкового контролю за якістю та притягнення порушників до відповідальності, жодні сертифікати та декларації відповідності не дозволять вам покладатися на них на 100% як на реальний доказ якості придбаної продукції.

При зведенні якого-небудь серйозного об’єкту вкрай важливим стає залучення партнерського випробувального центру для сертифікації продукції під вашим контролем або, що ще краще, для самостійного визначення якості ключових будівельних матеріалів до їх застосування (а понад усе — цементу).

Якщо цього не робити, то за поточного стану ринку ризик набути в результаті інвестицій будинок з моху та палиць стає досить високим. Дозвольте ще раз принагідно нагадати, що до початку відкритого вторгнення рівень фальсифікату будівельних матеріалів зберігався на рівні 30%, а цементу — так і зовсім 70%. “Воєнна лібералізація” ринку зробить ситуацію ще складнішою.

Готові відповісти на питання, здійснювати супровід процесів сертифікації продукції, покарання порушників та захисту від безпідставних переслідувань, якщо у вас виникне така потреба.

 

Посилання на статтю у вигляді документасистема сертифікація будівельних матеріалів ч2

 

З повагою,

Партер “Кроу Михайленко”                                               Сергій Клюца

klutsa@crowe.com.ua

 

Старший юрист  АО “Адер Хабер”                                   Ярослава Лаган

i.lagan@aderhaber.com

 

 

ru_RUРусский