ПІДПИШІТЬСЯ НА НАШІ
НОВИНИ І АНОНСИ

Kоли волонтер збирає гроші на свою банківську картку, у нього виникає дохід, який має бути задекларований у річній декларації та обкладений податками. Що більше коштів зібрав, то більше податків доведеться заплатити.

Весь світ переконався, наскільки консолідованими можуть бути українці. У тому числі це стосується зборів коштів на автомобілі для армії, військове екіпірування та навіть «Байрактари».

Часто такі збори здійснюються не безпосередньо благодійними фондами чи громадськими організаціями, а окремими громадянами через свої банківські картки з подальшим перерахуванням коштів.
Такі операції можуть спричинити негативні податкові наслідки. Принаймні доти, доки Податковий кодекс України (ПКУ) не внесуть поправки, які вирішать проблему.
Для українських громадян база оподаткування за доходами, отриманими протягом календарного року (з 1 січня до 31 грудня), визначається без вирахування будь-яких витрат. Не через те, що такі витрати обмежені, а через те, що за законом база оподаткування фізичних осіб, крім окремих винятків, визначається лише за доходами без вирахування витрат.

Таким чином, якщо фізична особа зібрала кошти, наприклад на придбання автомобіля для армії, а потім перерахувала їх у повному обсязі за цільовим призначенням, то з погляду Податкового кодексу України у такої фізичної особи виник оподатковуваний дохід у вигляді всієї суми зібраних коштів без вирахування витрат.

А як же податкові пільги?
Вони є, але покривають далеко не всі випадки збирання коштів. Наприклад, ПКУ передбачає звільнення від податків у разі збору коштів фізичними особами, які включені до Реєстру волонтерів ООС (АТО), якщо гроші витрачаються на цілі, які прямо зазначені у ПКУ, зокрема направляються військовослужбовцям.
У той же час, якщо особа, яка збирає кошти, не включена до цього реєстру або спрямовує кошти не на цілі, передбачені ПКУ (наприклад, зборів на автомобілі та екіпірування немає у числі тих, що пільгуються), податкова пільга не застосовується.

У цьому випадку у фізичної особи виникає дохід, який має бути задекларований у річній декларації (подається за підсумками року – до 1 травня) та обкладено 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Що більше коштів зібрав, то більше податків доведеться заплатити.
Ця ситуація несправедлива в умовах війни та з урахуванням величезної допомоги, яку передають волонтери армії. Як бути?
Перший шлях – залишити все як є. Виявити несплату податку перевіряльникам буде складно – інформація про рух коштів за рахунком є ​​банківською таємницею, яку банки мають право передавати до податкової служби у дуже обмежених випадках, зокрема за рішенням суду або за згодою платника податків.
Закликати порушувати ПКУ та не сплачувати податки ми не можемо. Тому варто розглянути другий та третій шляхи.
Другий шлях – проводити збори коштів через благодійні організації та інші неприбуткові організації. В цьому випадку ризики податкових донарахувань відсутні або зведені до мінімуму. Зареєструвати таку організацію та оформити на неї неприбутковий статус досить просто (головною перешкодою для її створення можуть бути лише обмеження роботи Єдиного держреєстру).
Третій шлях – змінювати законодавство. Низка поправок до ПКУ, пов’язаних із благодійністю, вже доопрацьовується, проте цілком проблему вони не вирішують.
Наприклад, законопроект №7364 вносить пільги для волонтерів з отриманих ним тренінгів/семінарів та компенсації таких тренінгів/семінарів. Також запроваджуються певні послаблення для неприбуткових організацій, саме право надавати допомогу фізичним особам, які постраждали від збройної агресії РФ, без ризику втрати неприбуткового статусу.
Проте проблему благодійних переказів на карту він не вирішує.

ru_RUРусский